Іванна Сахно

Вважаю, що якщо ти є публічною особою, залишатися осторонь політики неможливо. Якщо відомі зірки є поза політикою, для мене вони є поза всесвітом. У нашій ситуації мовчати — це не просто не висловлювати свою позицію, це значить іти проти України.

Я хочу бачити Україну успішною, хочу бачити, як вона рухається у правильному напрямку. Хочу бачити гендерну рівність у нашому суспільстві, бачити світле майбутнє для нас та наступних поколінь. У мене, як у акторки, художниці є змога бути почутою, і цю змогу я хочу використовувати — як через мистецтво, так і через свою громадянську позицію.

Я маю мету — донести до світу правдиву інформацію про ситуацію в країні, і ми з командою зараз посилено над цим працюємо. І, звичайно, знайомити світ з українською культурою.

Кожна роль — це ціла історія співіснування з персонажем і водночас боротьби з ним

У працівників кіноіндустрії немає звичного плану буття, як у більшості людей. Ти ніколи не знаєш, де будеш завтра. Я живу в такому ритмі з дитинства: мама — режисерка, тато — оператор.

Оточення у дитинстві, безсумнівно, впливає на те, ким ми стаємо у дорослому віці. Хоча мої батьки працювали в індустрії кіно, вони ніколи не висловлювали своїх думок щодо того, ким я повина бути і чим повинна займатися. З раннього віку вони заохочували мене до вивчення різних видів діяльності та захоплень: катання на ковзанах, гімнастика, балет.

У п'ять років я вступила до Київської дитячої Академії мистецтв, де вивчала живопис, скульптуру та історію мистецтва. У родині робили все можливе, щоб показати мені різноманітність цього світу, сподіваючись, що я виберу щось інше, крім кіноіндустрії. Проте сталося так, що саме вона стала моїм покликанням.

Моя мета як акторки — не зациклюватись на певному жанрі, а робити потужні ролі. З тих, що вже вдалося втілити, хотілося б відзначити роль Надєжди у комедійному бойовику «Шпигун, який мене кинув». Вона видалася мені дуже цікавою з погляду пластики та сприйняття. І я мала свободу у її створенні, це мене зачаровувало. Проте загалом у мене немає улюблених ролей.

На мою думку, важливо, що ти як патріот своєї країни робиш, щоб вести її до прогресивного майбутнього. Немає значення, де ти живеш — мають значення інтереси якої країни ти відстоюєш.

Майдан став для мене переломним моментом української історії — як і для багатьох. Помаранчева революція залишилася в моїх далеких дитячах спогадах. А Революція гідності трапилася, коли мені було шістнадцять.

Це вік, коли в тебе вже починає з'являтись розуміння громадянської позиції та розуміння цінності незалежності. Розуміння історії свого народу. Події того часу дуже вплинули на моє світосприйняття та формування цінностей, які у майбутньому я почала відстоювати. Вчусь робити це кожен день й до сьогодні.

Однією з перших речей, якою я ділюсь з новими друзями-іноземцями є українська фольклорна музика. Дуже круто бачити, як наші сучасні музиканти вплітають її у свої твори.

А особливим досягненням нашого кінематографа я вважаю фільм «Білий птах з чорною ознакою» режисера Юрія Іллєнка. Його з повним правом можна віднести до духовної спадщини України. У одній з головних ролей — мій улюблений актор Іван Миколайчук.

У кожного з нас є можливість висловлювати свою думку та відстоювати свою позицію. Цього навчили мене батьки, і я їм дуже вдячна

Цей фільм зайшов глибоко у мою свідомість ще з дитинства і дав мені впевненість у тому, що ми є потужною нацією щасливих людей. Я і сьогодні впевнена у цьому. Для мене буде великою цінністю, якщо кожна дитина в Україні зможе знайти для себе такий символ, який стане для неї оберегом і водночас надихатиме на досягнення обраних цілей.

А наша справа — давати дітям змогу мати цей вибір, створюючи для них талановиті українські фільми, підтримуючи наших науковців та спортсменів, адже саме таким чином країна будує імідж успішної держави.

Ми маємо духовний скарб, який приховуємо від себе та від інших