А дитячих нейрохірургів у часи мого навчання в країні майже не було. Тому вибір спеціалізації був очевидним: я завжди прагнув братися за найскладніші виклики, теми та завдання.
Я пройшов весь шлях становлення медичного працівника — від санітара до керівника закладу. Працював нейрохірургом у приватному центрі нейрореабілітації, був завідувачем відділу нейрохірургії обласної дитячої клінічної лікарні, головним лікарем дитячої поліклініки.
Найскладніше у роботі лікаря — момент повідомлення невтішного діагнозу пацієнту та його родичам. Адже завжди хотілося б давати людині надію на одужання, а не забирати її. Ми вміємо та робимо багато, проте, на жаль, ми не всесильні.
Натомість часто до мене підходять вже дорослі, молоді та здорові люди зі словами подяки за лікування в дитинстві: «Ви вже, мабуть, мене не пам'ятаєте, але я був вашим пацієнтом, дякую за все!». У такі моменти розумієш, що живеш та працюєш не даремно.
Ще у випускному класі я чітко усвідомив, що хочу стати саме лікарем. Тому у 1994 році вступив до Одеського державного медичного університету, а у 2000 році закінчив медичний факультет. Потім була інтернатура за спеціалізацією «Дитяча нейрохірургія».
Кардіологія та нейрохірургія — два найскладніші, але разом з тим найбільш перспективні напрями у сучасній медицині
Текст Клятви був закріплений Указом Президента України у 1992 році, і є майже ровесником самої Незалежності. Він зберігається в особистій справі випускника та вкладається у диплом. З дня мого складання Клятви минув 21 рік, і весь цей час я намагаюся гідно їй слідувати та втілювати закладені нею ідеї. Цей документ є для мене символічним та надзвичайно важливим.
Ми перебуваємо у постійному русі: час та суспільство кожен день диктують медикам нові виклики, такі як пандемія коронавірусу. Безперервний розвиток та організація роботи у нових умовах стали найважливішим з наших завдань. Налагодження усіх процесів, покращення сервісу та підвищення кваліфікації спеціалістів є тим, що змінює всю систему, роблячи її доступною та кращою для людей.
У Клятві лікаря є такі слова: «Усі знання, сили та вміння віддавати справі охорони і поліпшення здоров'я людини». Вірність цій Клятві я несу через все життя
Наша спільна праця спрямована на головне — здоров'я та безпеку маленьких пацієнтів
Адже саме здоров'я молодого покоління є запорукою майбутнього країни. Якщо здорова нація, то сильною буде і держава. Я сам батько, і дві мої доньки народилися вже у незалежній Україні. Окрім професійної діяльності, мій обов'язок — виховати їх активними та свідомими громадянами.
Я завжди відчував себе українцем, з народження. Ще Джордж Бернард Шоу сказав: «Патріотизм — це переконання, що твоя країна краща за інші тому, що саме ти в ній народився». Я відчуваю, що на цій землі моє коріння.
Пам'ятаю, якими складними були 1990-ті для моєї сім'ї та всієї країни. Проте саме тоді Україна здобула найголовніше — свою незалежність. А остаточно моя громадянська та патріотична позиція сформувалася під впливом подій Майданів, окупації Криму та війни на Сході України.
Прагну змінювати світ навколо себе на краще — завдяки щоденній праці, залученню до неї однодумців, а також щодня роблячи щасливою свою родину.
Мені вдалось згуртувати навколо себе чудову команду професіоналів. Разом ми щодня доводимо, що зміни у країні можливі, і вони починаються з відповідальності кожного з нас. Нам ще є над чим працювати, проте і є чим пишатися.
Ми перший медичний заклад в Україні, де кількість укладених декларацій перевищила 120% від приписаного населення. На сьогодні близько 49 тисяч дітей перебувають під нашою опікою і отримують вчасну та якісну медичну допомогу. Ми перші реалізували проєкт «Поліклініка без черг» та створили унікальний навчально-методичний «Центр раннього втручання» для своєчасної діагностики, лікування і реабілітації дітей з групи ризику генетичних та неврологічних порушень. Також активно розвиваємо напрям реабілітаційної та мобільної паліативної допомоги.
У своєму житті я дотримуюсь золотого правила моральності: «Стався до людей так, як би хотів, щоб вони ставились до тебе». Це моя життєва позиція